Діємо проти насильства: важливо знати кожному.

Ще раз  хочемо нагадати суспільству про те, що проблема домашнього насильства не просто десь собі існує, а може стосуватися кожного з нас. Через наших знайомих, друзів, сусідів або навіть чужих людей, з якими ми можемо поділитись важливою інформацією про те, як протидіяти насильству або куди звернутися по допомогу. Або ж самостійно повідомити про випадок насильства до відповідної служби допомоги.

На сьогодні російська збройна агресія супроводжується брутальним порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Обстріли житлових будинків та лікарень, вбивство мирних жителів, депортація дітей і незаконне утримання дорослих, розстріли військовополонених, мародерство – воєнні злочини російських військових. Одним із видів воєнних злочинів є сексуальне насильство, від якого страждають жінки, чоловіки, діти та літні люди. Як відрізнити сексуальне насильство від інших злочинів, пов’язаних з війною, що робити, якщо ви чи ваші близькі пережили таке насильство?

 Що таке сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК)?

Відповідно до визначення, наданого наприкінці 2023 року Офісом Прокурора Міжнародного кримінального суду у новій Політиці щодо гендерно зумовлених злочинів, сексуальне насильство – це форма гендерно зумовленого насильства, яка полягає у вчиненні або спробі вчинення «сексуальних дій». Дія може бути «сексуального» характеру навіть без фізичного контакту, наприклад, психологічне насильство, яке виникає через погрози зґвалтування або каліцтва статевих органів. Також така дія може бути «сексуального» характеру незалежно від того, чи було сексуальне задоволення частиною наміру чи результатом. Слід зазначити, що не існує єдиного розуміння терміну «сексуальний». Скоріше, «сексуальний характер» діяння визначається безліччю факторів, таких як вік, стать, статеві ознаки, культура, релігія, історичні прецеденти, етнічна приналежність та статус корінних народів. Постраждалі можуть мати різні погляди на те, що є актом сексуального характеру.

 Що робити людині, яка пережила сексуальне насильство або стала його свідком?

Перше, що треба пам’ятати: в сексуальному насильстві завжди винен лише кривдник. Жодних виправдань для таких дій не існує. У випадку СНПК до насильства як такого додається намір покарати і знищити все українське. Постраждалому або постраждалій, а також неповнолітнім, які стали свідками сексуального насильства, може бути потрібен психолог. Не варто розглядати звернення до психолога як слабкість. Навпаки, це поведінка раціональної людини. Ми ж не вважаємо за слабкість піти до стоматолога, коли болить зуб? Сексуальне насильство – серйозна травма, з якою потрібно професійно працювати.

Насамперед важливо, що в Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні є злочином. Крім того, Закон передбачає низку послуг та сервісів, які може отримати людина, що зазнала домашнього насильства, та гарантує невідворотність покарання для її кривдника.

 Також надаємо інформацію про те, куди ж звернутися людині, яка стала жертвою або свідком домашнього насилля:

• 102 – Національна поліція України;
• 103 – швидка медична допомога;
• 15-47 – безкоштовна цілодобова «гаряча» лінія для жертв домашнього насильства;
• 116-123 (з мобільного) та 0 800 500-335 (зі стаціонарного) – безкоштовна національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства;
• 116-111 (з мобільного) та 0 800 500-225 (зі стаціонарного) – національна дитяча «гаряча» лінія
• 0 800 213-103 – цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги.