Чому варто змінювати гендерні стереотипи у вихованні дітей

У сучасній Україні, попри декларовану рівність прав чоловіків і жінок, у дошкільному вихованні все ще трапляються застарілі підходи. На одному з сайтів харківського дитсадка, наприклад, можна побачити пораду: «Ти хлопчик — ти сильніший, допоможи дівчинці», або «Ти дівчинка — мусиш бути завжди охайною».

Такі фрази — не просто пережитки минулого. Це реальні маркери того, як глибоко вкорінені стереотипи можуть впливати на світогляд дітей. Хоча психологи й освітяни наголошують: дитина має розвиватися як особистість, без обмежень, зумовлених статтю.

Що таке гендерне виховання?

Гендерне виховання — це формування здорового ставлення до себе та до інших, незалежно від статі. Це також — підтримка інтересів дитини без упереджень: хлопчик може захоплюватися кулінарією, а дівчинка — грати в конструктор чи займатися спортом.

Такий підхід практикують у Швеції, яка є прикладом країни з високим рівнем гендерної рівності. Там навіть існують дитсадки, де взагалі не підкреслюється стать дитини — іграшки, книжки й виховний процес формуються так, щоб кожен міг обирати без обмежень.

А як в Україні?

В Україні ситуація складніша. З одного боку — у нас є жінки-снайперки й трактористки, з іншого — ще живе уява про «жіночі» й «чоловічі» ролі. У багатьох дитсадках і школах досі навчають за стереотипами: хлопчикам приписують силу й ініціативність, дівчаткам — ніжність та охайність.

Вплив батьків, вихователів, медіа — потужний. Саме тому важливо вже змалку закладати дітям ідеї поваги, рівності, вільного вибору та прийняття себе.

Що можемо змінити?

• Не розділяти іграшки та заняття на «для хлопчиків» і «для дівчаток».

• Говорити з дітьми про рівні можливості та повагу до кожного.

• Дати приклад: тато може готувати вечерю, а мама — ремонтувати розетку.

• Обирати сучасну літературу, де представлені різні життєві ролі незалежно від статі.

Гендерна рівність — це не про те, щоб усі були однаковими. Це про те, щоб кожен міг бути собою.

Дошкільний вік — той самий час, коли формуються установки на все життя. І саме ми, дорослі, можемо допомогти нашим дітям вирости вільними від обмежень, поважати себе й інших такими, якими вони є.