4 лютого 2026 року він пішов із життя через тяжке поранення, отримане під час виконання бойового завдання на Донеччині. Війна не відпустила його одразу, вона забирала поступово, через біль, боротьбу й надію, яка існувала до останнього.

У його житті було все, що тримає людину на землі, - родина, відповідальність, любов. І було те, що підняло його вище страху за життя: захист країни у час, коли це вимагало найбільшої мужності.

Висловлюємо глибокі співчуття матері, доньці, рідним, близьким і всім, хто знав Олексія. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у спільній скорботі.

Герої не вмирають...
Вони залишаються серед нас - у тиші Алеї Слави, у пам’яті громади, у нашій відповідальності жити й боротися далі.

Світла пам’ять Захиснику України.
Слава Україні 🇺🇦