9 вересня – Міжнародний день захисту освіти від нападів

Школа під час війни має залишатися місцем, де дитина може навчатися, спілкуватися, мріяти та відчувати себе у безпеці.

9 вересня світ відзначає Міжнародний день захисту освіти від нападів. Генеральна Асамблея ООН проголосила його у 2020 році, закликавши держави посилювати захист учнів, педагогів і закладів освіти під час збройних конфліктів.

Для України цей день має особливе значення. Російська війна проти України показала, наскільки вразливою може бути освіта перед ракетними ударами, атаками безпілотників, руйнуванням шкіл, вимушеним переміщенням дітей та тривалими повітряними тривогами.

Право дитини на освіту не зникає під час війни

Міжнародне гуманітарне право передбачає особливий захист дітей, які постраждали від збройного конфлікту. Звичаєва норма 135 наголошує: діти, яких торкнувся збройний конфлікт, мають право на особливу повагу та захист.

Окреме значення має принцип розрізнення: сторони конфлікту повинні відрізняти цивільні об’єкти від військових. Школи та інші освітні заклади за загальним правилом належать до цивільних об’єктів і користуються захистом міжнародного гуманітарного права.

Напади на освітні заклади, учнів та педагогів не лише руйнують будівлі. Вони позбавляють дітей можливості навчатися, переривають звичне життя, створюють психологічну травму та можуть мати наслідки на роки вперед.

Освіта на окупованих територіях також під захистом

Четверта Женевська конвенція 1949 року покладає на окупаційну державу обов’язок сприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за піклування про дітей та їхню освіту.

Для України питання особливо актуальне. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, на тимчасово окупованих територіях українські діти стикаються з примусовим нав’язуванням російської системи освіти, обмеженнями українськомовного навчання та мілітаризацією освітнього процесу. Такі практики порушують міжнародні зобов’язання щодо захисту дітей та права на освіту.

За даними ООН, протягом останніх двох років у світі було зафіксовано понад 8 500 атак, спрямованих проти шкіл, учнів та педагогів. У 2026 році ООН також зафіксувала найвищу кількість серйозних порушень щодо дітей за весь період відповідного моніторингу: постраждали 24 174 дитини, щодо яких підтверджено 38 558 порушень.

Особливу небезпеку становлять бойові дії у густонаселених районах, застосування вибухової зброї та безпілотників. Пошкодження шкіл, лікарень, житлових будинків та критичної інфраструктури безпосередньо впливає на безпеку та доступ дітей до освіти.

Українська школа сьогодні: навчання поруч із безпекою

Для українських громад захист освіти давно вийшов за межі питання міцності стін.

Безпечне освітнє середовище включає:

• укриття та можливість швидко перейти до безпечного місця;
• чіткі алгоритми дій під час повітряної тривоги;
• підготовленість педагогів та учнів;
• доступ до навчання навіть у разі пошкодження освітньої інфраструктури;
• психологічну підтримку дітей та працівників;
• мінну безпеку та навчання правилам поводження з підозрілими предметами;
• доступність освіти для дітей, які вимушено змінили місце проживання;
• готовність освітньої системи працювати очно, дистанційно або у змішаному форматі залежно від безпекової ситуації.

ООН наголошує: захист освіти потребує не лише реагування після атаки, а й попередньої підготовки, планування, відновлення пошкоджених закладів та створення стійких освітніх систем.

Безпека починається з простих правил

У воєнний час кожен учасник освітнього процесу має знати базовий алгоритм дій.

Почули сигнал повітряної тривоги – прямуємо до укриття.
Не повертаємося до будівлі без офіційного повідомлення про відбій.

Побачили підозрілий предмет – не наближаємося та не торкаємося його.
Потрібно відійти на безпечну відстань і повідомити відповідні служби.

Після обстрілу не можна самостійно заходити до пошкоджених будівель.
Навіть після завершення атаки можуть залишатися нерозірвані боєприпаси, уламки або інші небезпечні предмети.

Такі навички мають стати для дітей не джерелом страху, а частиною культури безпеки.

Україна приєдналася до Safe Schools Declaration

У 2019 році Україна приєдналася до Декларації про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration) – міжнародного політичного зобов’язання щодо посилення захисту освіти під час збройних конфліктів.

Документ передбачає посилення заходів для запобігання нападам на освітні заклади, захист учнів і працівників освіти, а також підтримку безперервності навчання в умовах війни.

Сьогодні для українських громад ці принципи мають не абстрактне міжнародне, а щоденне практичне значення.

Захист освіти – відповідальність усієї громади

Безпека школи формується не лише рішеннями держави чи роботою адміністрації закладу.

Вона починається з готовності кожного дорослого правильно діяти під час тривоги, пояснити дитині правила мінної безпеки, не поширювати неперевірену інформацію, підтримати вчителя, який продовжує працювати під час війни.

Захистити освіту означає захистити майбутнє.

Навіть під час війни дитина має право відкривати підручник, чути голос учителя, спілкуватися з однокласниками та будувати плани на майбутнє.

Наше завдання як громади – робити все можливе, щоб шлях до знань залишався максимально безпечним.

9 вересня нагадує про просту, але надзвичайно важливу річ: школа повинна бути місцем для навчання, а не полем війни.

Джерела: Організація Об’єднаних Націй, Управління Верховного комісара ООН з прав людини, матеріали з міжнародного гуманітарного права.