29 серпня Україна вшановує пам’ять Захисників і Захисниць, які віддали життя за незалежність, суверенітет, територіальну цілісність і свободу нашої держави

У календарі є дні, коли вся країна одночасно зупиняється, аби згадати тих, завдяки кому Україна продовжує боротися й жити. День пам’яті загиблих захисників — нагода говорити не лише про втрати, а передусім про людей, їхню мужність, любов до України та ціну, яку вони заплатили за наше майбутнє.

Чому саме 29 серпня?

День пам’яті загиблих захисників України започатковано на державному рівні у 2019 році.

Дата пов’язана з однією з найтрагічніших сторінок російсько-української війни — Іловайською трагедією 2014 року.

Наприкінці серпня 2014 року українські підрозділи опинилися в оточенні поблизу Іловайська. Під час виходу з оточення російська сторона порушила домовленості про безпечний прохід українських військових. Колони наших воїнів були обстріляні.

Багато Захисників загинули саме під час спроби вийти з оточення.

Шлях українських військових пролягав через соняшникові поля. Саме тому соняшник став символом Дня пам’яті загиблих захисників України — квіткою пам’яті про тих, хто не повернувся додому.

Пам’ятати не цифри, а людей

За роки російсько-української війни Україна заплатила страшну ціну.

До повномасштабного вторгнення тисячі українських військових загинули, захищаючи державу від російської агресії. Після 24 лютого 2022 року масштаб втрат став ще більшим.

За кожною цифрою — окрема людська історія.

За кожним ім’ям — родина, яка чекала на повернення. Мати й батько. Дружина чи чоловік. Діти, які ростимуть без батька або матері. Друзі, побратими, нездійснені мрії та плани.

Саме тому пам’ять про полеглих не може залишатися статистикою.

Наш обов’язок — знати імена своїх Героїв, розповідати їхні історії, берегти пам’ять про їхній подвиг та підтримувати родини, які втратили найдорожчих.

Пам’ять, яка залишається живою

В Україні вже формуються традиції вшанування полеглих Захисників і Захисниць. У громадах створюють Алеї Слави, меморіальні дошки та пам’ятні місця, встановлюють імена Героїв на вулицях, проводять пам’ятні заходи.

У Височанській громаді також бережуть пам’ять про земляків, які загинули, захищаючи Україну.

Пам’ять починається з імені. З фотографії, яку не прибирають зі столу. З історії, яку розповідають дітям. З квітки біля меморіалу. З хвилини мовчання. З готовності не дозволити забути тих, хто віддав найдорожче за Україну.

29 серпня ми схиляємо голови перед усіма полеглими Захисниками і Захисницями.

Їх уже немає поруч, але їхні імена залишаються з нами. У пам’яті родин, у серцях побратимів, у літописі української держави та у вільній Україні, за яку вони боролися.

Пам’ятаємо кожного і кожну. Шануємо. Дякуємо. Не забудемо.

🕯️ Вічна пам’ять полеглим Героям України.