Звучала бандура — юна Євгенія Міркевич торкалася струн, і зала притихла.
Діти читали вірші, слухали пісні й відкривали для себе таємниці символів вишивки — кольорів, орнаментів, знаків.
💙 А ще — змагались у вікторині, розглядали старовинні візерунки й дізнавались, що вишиванка — це не лише про красу, а про нашу пам’ять і силу.

Не випадково свято припадає на будній день. Бо вишиванка — не сценічний костюм. Це те, що ми носимо всередині.

Сьогодні в музеї сяяли очі. І дуже хотілося лише одного — миру. Бо у час війни це свято набуває зовсім іншого сенсу. Ми більше не просто зберігаємо традицію — ми тримаємо її, як оберіг.

Гасло цього дня у важкі часи — «Вишиваємо Перемогу».
І кожна дитяча усмішка сьогодні була як стібок цієї вишивки.