Це не просто робота. Я маю бути поруч
Інтерв’ю з фахівцем із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб відділення соціальної роботи КУ "Центр надання соціальних послуг" Володимиром Пасіченком
— Пане Володимире, з чого починається ваш робочий день?
— З постійного навчання і комунікації. Моя робота не лише прийом людей, а щоденне вивчення змін у законодавстві, консультації з юристами, спілкування зі спеціалістами Управління ветеранів, взаємодія з різними службами. І, звісно, зустрічі з ветеранами та родинами загиблих і зниклих безвісти. Саме заради цих людей я тут.
— З якими питаннями найчастіше звертаються ветерани та їхні родини?
— Питання дуже різні, але всі життєво важливі. Пільги, соціальні виплати, оформлення документів, складання заяв, житлові питання, медична та психологічна допомога. Часто люди приходять розгублені, не знаючи, з чого почати. Моє завдання - бути поруч і допомогти розкласти складну ситуацію на зрозумілі кроки.
— Це емоційно складна робота. Як ви це відчуваєте?
— Дуже складна. Я бачу і розумію ті виклики, з якими стикаються військові після повернення з фронту. Це травми, втрати, зміна способу життя, потреба в реабілітації та правовому захисті. Я завжди кажу собі: «Маю бути поруч із тими, хто повернувся, з тими, хто втратив…» І буду докладати всіх зусиль, щоб допомогти хлопцям і сім’ям полеглих та зниклих безвісти.
— Робота фахівця з супроводу ветеранів - спроба охопити неосяжне. І як працювати в умовах можливого блекауту?
— Так, це справді так. Багато хто думає, що моя робота - просто прийом людей. Насправді це щоденна багаторівнева робота.
А ще готовність працювати в нестандартних умовах: під час відключень світла, зв’язку, в режимі постійної невизначеності. У такі моменти особливо важливо мати напрацьовані контакти, довіру людей і розуміння, що тебе чекають і на тебе розраховують. Це складно, але по-іншому не можна. Бо за кожним зверненням стоїть жива людина і її історія.
— Що для вас особисто найважливіше у цій роботі?
— Розуміти, для чого ти тут. Поважати себе і тих, для кого працюєш, і не забувати прості слова: «Дякую за службу». Вони мають значення.
— Де саме ви працюєте з ветеранами у Височанській громаді?
— Мій час розподіляється між різними населеними пунктами Височанської громади. Це принципово важливо - бути доступним для людей там, де вони живуть. Громада велика, і кожен ветеран має знати: він не сам, допомога поруч.
— Що б ви хотіли сказати ветеранам і їхнім родинам?
— Ви не маєте залишатися наодинці зі своїми проблемами. Є люди і система, які працюють, щоб допомогти вам пройти цей непростий шлях повернення до цивільного життя. І я поруч, щоб підтримати вас у цьому.
🕒 ГРАФІК РОБОТИ фахівця із супроводу ветеранів:
с-ще Високий
вул. Бульварна, 12
вівторок — 08:00–17:00 (перерва 12:00–13:00)
вул. Бульварна, 18
п’ятниця — 08:00–16:00 (перерва 12:00–13:00)
с-ще Бабаї
пл. Михайлівська, 2
понеділок, середа— 08:00–17:00 (перерва 12:00–13:00)
с-ще Покотилівка
вул. Незалежності, 3
четвер — 08:00–17:00 (перерва 12:00–13:00)
Телефон для довідок: +380931325086
