Сьогодні, 3 грудня, ми вшановуємо 303-тю річницю від дня народження Григорія Савича Сковороди

Видатний український філософ, богослов, поет, педагог й мандрівник, який назавжди змінив духовний простір України.

«Сучасні вчені ставлять Сковороду в один ряд зі знаковими мислителями античності — Платоном, Сократом і Арістотелем. Вчення Сковороди збігалося з його життям. Він жив, як учив, і вчив, як жив», — нагадують у Національному літературно-меморіальному музеї Григорія Сковороди.

Його постать - унікальна для нашої країни.
Вічний мандрівник, безсрібник, людина, яка обрала шлях свободи, внутрішньої та зовнішньої. Він не просто залишив нам твори, філософські роздуми й афоризми. Своїм життям Сковорода дав рідкісний приклад: жити за покликом серця, чути себе, шукати “сродну працю” і бути чесним перед власною душею.

🛤Протягом 25 років він мандрував містами й селами України, спілкувався з людьми, ділився своїми думками, співав духовні канти та псалми, таврував соціальне зло, прославляв природу й волелюбність. І всюди, де він з’являвся, залишав по собі слід - у людських серцях, у пам’яті поколінь, у нашій культурі.

Для Височанської громади постать Сковороди має особливе значення.
Саме в селищі Бабаї він працював над частиною своїх знаменитих «Байок харківських». Саме тут, серед тиші слобожанських пагорбів, він знаходив спокій, натхнення та ту внутрішню свободу, які так цінував.

Тому для нас Сковорода - живий символ нашого краю, нашої філософії, нашої ідентичності. Його дух наявний у джерелах, стежках, старих грушах і тихих куточках Бабаїв, де проходить туристичний маршрут «Стежка Сковороди - мандрівка джерелами».

Дбаємо про цю спадщину і передаємо її дітям, щоб вони пам’ятали, звідки починається наше коріння.

Світло Сковороди й сьогодні веде нас уперед. І нехай його вічні слова надихають кожного з нас шукати свій шлях - чесний, щирий і справжній .