Поки пам'ятаємо - Україна незламна

Вчора, 28 липня, у День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, у Молодіжному центрі «ХАЙ ХАБ» відбулася зустріч, яка об’єднала мешканців Височанської громади.

У залі поруч сиділи діти, молодь, ветерани, волонтери, батьки, люди старшого покоління. У кожного - своя історія, свій життєвий досвід. Але пам'ять була одна на всіх.

Присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання. Настала тиша, у якій кожен згадував своїх.

Про значення цієї дати говорив фахівець із супроводу ветеранів Володимир Пасіченко. Він нагадав про трагедію в Оленівці - масове вбивство українських військовополонених, переважно оборонців Маріуполя та «Азовсталі», у ніч з 28 на 29 липня 2022 року. Рана, яка й досі болить усій Україні.

 Особливо проникливою стала розмова з ветераном АТО та чинним військовослужбовцем Олегом Бородаєм - людиною, яка вже 12 років захищає Україну. У 2015 році, маючи фах учителя фізики та математики, він добровольцем пішов на фронт. Пан Олег розповів про побратима, який нині перебуває у полоні, і про щоденне очікування звістки про його повернення додому.

Потім звучали вірші та пісні. Не концертні номери, а рядки, народжені війною, втратами, надією і незламною вірою. У багатьох в залі на очах з'явилися сльози...

На згадку про зустріч Олег Бородай подарував бібліотеці Молодіжного центру свою збірку поезій «Мир у минулому часі». Символічна назва для часу, який переживає наша країна.

 Пам'ять живе не лише в офіційних датах, а у дитячих поглядах, у ветеранських спогадах, у тихому «дякую», сказаному після зустрічі, і в бажанні молодого покоління знати правду про ціну нашої свободи.

Наша громада пам'ятає кожного, хто боронив Україну, хто пройшов полон, хто не повернувся додому.

Світла пам'ять загиблим. Честь і вдячність живим. Віра - тим, хто щодня чекає на повернення своїх рідних із полону...