Побудовано на платформі

Іноді кілька нот змушують зал завмерти. Не через тишу як паузу, а через відчуття, що відбувається щось важливе тут і зараз

Новина
30.05.2026


Випускні концерти у Височанській та Бабаївській школах мистецтв стали саме такими моментами.

На сцені змінювалися номери, звучали знайомі мелодії, а роботи юних художників ще раз показали, скільки старання і характеру стоїть за кожною роботою.
У залі - увага, напружені усмішки батьків, телефони, підняті для зйомки, і ті самі тихі сльози, які не потребують пояснень.

Роки занять, репетиції після уроків, перші невдалі спроби і справжні оплески, - все це дорога, яку діти проходили поруч із викладачами та батьками.

Цьогоріч свідоцтва отримали 14 випускників базового підрівня та 43 учні елементарного підрівня мистецької освіти.

Перший заступник селищного голови Іван Михайличенко привітав випускників, подякував за працю й витримку:
«Кожна дитина, яка виходить сьогодні на сцену, вже перемогла себе. А це і є найважливіший результат. Дякую викладачам і батькам за те, що поруч із дітьми пройшли цей шлях».

Були слова вдячності від батьків - прості та щирі.

Музичні подарунки від випускників стали фінальним акордом концертів, які ще довго відлунювали у коридорах шкіл. Не всі з них підуть у мистецтво як у професію, але кожен уже має досвід, який не зникає - почути фальш і виправити, побачити деталь у звичайному, не злякатися сцени і уваги.

 Після концертів викладачі збирали отримані квіти, діти не поспішали розходитись, а батьки ще раз дякували кожен своєму викладачу за відкриту для їх дітей дорогу у світ мистецтва.

І поки у школах мистецтв звучить хоч одна нота, громада не старіє - вона росте разом із тими, хто сьогодні тільки вчиться тримати свій перший акорд.

2026 © Усі права захищено
Слідкуйте за новинами
Побудовано на платформі