Вимоги до влаштування шахтних колодязів, трубчастих колодязів (свердловин), каптажів джерел

Інформація

05.08.2024

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ» Харківська районна філія інформує:

Згідно ст. 26 Закону України «Про систему громадського здоров’я», водні об’єкти, що використовуються в цілях питного та господарсько-побутового водопостачання, а також у лікувальних, оздоровчих та рекреаційних цілях, у тому числі водні об’єкти, розташовані в межах населених пунктів, не повинні бути джерелами біологічних, хімічних і фізичних факторів шкідливого впливу на людину.

Критерії безпечності для людини водних об’єктів, у тому числі гранично допустимі концентрації у воді хімічних, біологічних речовин, патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, рівень радіаційного фону встановлюються санітарним законодавством і визначаються державними медико-санітарними правилами та нормативами.

Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом МОЗ України від 12.05.2010 №400, передбачені санітарно-гігієнічні вимоги щодо влаштування, експлуатації та періодичний контроль безпечності та якості питної води шахтних, трубчастих колодязів (свердловин), каптажів джерел та полягають у наступному, а саме:

згідно пп.3.31- 3.35 розділу ІІІ Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), влаштування колодязів та каптажів джерел слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води, що планується використовувати та санітарно-епідеміологічного обстеження території розміщення цих споруд, проведеного установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Результати геологічних та гідрогеологічних досліджень, лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води (за наявності) надаються до державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та повинні містити інформацію щодо глибини залягання підземних вод, напрямку їх потоку у плані населеного пункту, орієнтовної потужності водоносного шару, можливості взаємодії з водозаборами, що існують чи проектуються на сусідніх майданчиках, та з поверхневими водними об'єктами (ставок, болото, водоймище, річка тощо), а також фактичних значень показників безпечності та якості підземної води.

Результати санітарно-епідеміологічного обстеження території повинні містити інформацію про місцеві природні умови, характеристику території розміщення водозабору із зазначенням існуючих та потенційних джерел мікробного, паразитарного і хімічного забруднення.

Місця влаштування колодязів, каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.

Територію поблизу колодязя чи каптажу джерела треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку.

У радіусі 50 м від колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.

Забороняється влаштовувати колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.

Забороняється використовувати для підйому води із колодязя чи каптажу джерела громадського користування ємкості, які приносять споживачі, а також набирати воду із відра загального користування посудом, що належить споживачам.

Для утеплення і захисту колодязів та каптажів джерел від замерзання можна використовувати пінобетон, мати із чистої соломи, сіна, стружки тощо, але при цьому зазначений матеріал не повинен потрапляти у водозабір. Забороняється використовувати для цієї мети гній, перегній та інше.

Щойно побудовані колодязі та каптажі джерел можна вводити в експлуатацію лише після їх обстеження посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території та заповнення Санітарного паспорта (додається).

Санітарний паспорт оформляється власником, колодязя чи каптажу джерела спільно з посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території у двох примірниках та ними підписується. Один примірник Санітарного паспорта знаходиться в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території, другий - у власника цієї споруди. Продовження терміну дії Санітарного паспорта реєструється щорічно в обох примірниках.

Колодязі та каптажі джерел необхідно влаштовувати з дотриманням вимог, наведених у додатку 7 ДСанПіН 2.2.4-171-10, а саме:

- влаштування шахтних колодязів

Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод).
Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності - керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.
Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин.
У разі використання дерев'яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5 - 6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в'яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (дуб та сосна з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах). Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини.
Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.
У разі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15 – 30 мм, розташовані у шахматному порядку через 0,2 - 0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь.

У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр (із декількох шарів ретельно відмитого піску та гравію з укладанням у нижній частині фільтра дрібних фракцій 0,1 - 1,0 мм, у верхній - великих 2 - 10 мм, при цьому товщина кожного шару 0,1 - 0,15 м, загальна товщина - 0,4 - 0,5 м) або фільтр з пінобетону, а в стінках водоприймальної частини колодязя також влаштовують фільтри з пінобетону.

У разі влаштування колодязя у відкритих котловинах на дні колодязя влаштовують гравійні фільтри.

Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної.
Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.
Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування.

Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).

Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити "замок" із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15 - 20 см та з ухилом від колодязя.

Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя.

- влаштування трубчастих колодязів (свердловин)

За своєю будовою трубчастий колодязь є свердловиною, яка обладнана водяним фільтром, водопіднімальною трубою і насосом. Якщо ґрунт, в якому будують колодязь, дуже слабкий або глибина колодязя велика, свердловину необхідно укріпити обсадними трубами. Трубчасті колодязі бувають неглибокі та глибокі. Підйом води з трубчастого колодязя здійснюється за допомогою ручного або електричного насоса.
Оголовок трубчастого колодязя повинен бути вище поверхні землі на 0,8 - 1,0 м та герметично закритим, мати кожух та зливну трубу з гаком для відра. Навколо оголовка колодязя влаштовують відмостки, водовідведення та глиняний "замок", а також підставку для відер, як і для шахтного колодязя.
Неглибокі трубчасті колодязі (абіссінські) можуть бути індивідуального та громадського користування. Їх необхідно влаштовувати на ділянках, де рівень залягання ґрунтових вод не дуже глибокий - до 7 - 9 м. Такий колодязь є більш захищеним, ніж шахтний. Глибокі трубчасті колодязі зазвичай слід використовувати, якщо глибина залягання водоносного шару перевищує 9 м.

- влаштування каптажів джерел

Забирання води з висхідного джерела здійснюють через дно каптажної камери, з низхідного - через отвори стін камери. Каптажні камери низхідних джерел повинні мати водонепроникні стінки (за винятком стіни з боку водоносного горизонту) і дно, що
забезпечується влаштуванням глиняного "замка". У камерах висхідних джерел глиняний "замок" потрібно влаштовувати по всьому периметру стін. Матеріалом для стін та дна каптажу джерела повинні бути такі самі матеріали, як і для облаштування колодязів. Водоносний горизонт перекривають стінкою з отворами або пористою плитою з пінобетону.
З метою запобігання забрудненню води в каптажі джерела піском (частинками породи) необхідно передбачати засипку з гравію та піску із зростаючою за напрямком руху води величиною зерен (від 0,2 до 10 мм) зі сторони потоку води, а також відстоювання води, для чого камеру каптажу розділяють переливною стінкою на два відділення, одне з яких - приймальне - для відстоювання води, а друге - для забору освітленої води, які обладнують трубопроводами спорожнення.
У камері каптажу освітленої води влаштовують водорозбірну та переливну труби діаметром 100 мм і більше, які розраховують на найбільший дебіт джерела. Переливна труба на кінці повинна мати щільну сітку та клапан – захлопку (на водорозбірній трубі наявність сітки не обов'язкова).

Водорозбірну трубу обладнують краном, гаком для підвішування відер та відводять на відстань 1 - 2м від каптажу джерела. На поверхні землі, де закінчується труба, влаштовують забрукований лоток для відведення залишків води.

Воду із переливної труби необхідно відводити в інший від водорозбірної труби бік і під нею також обладнати лоток для відведення надлишків води. Переливна труба повинна сполучатися з відвідним лотком методом "розриву струменя".

Під краном з каптажу джерела слід влаштувати підставку для відер. Після відповідного переобладнання допускається використання для каптажу резервуара чистої води, обладнаного водорозбірною та переливною трубами тощо.
Каптажні камери повинні бути захищені від поверхневих забруднень, промерзання та затоплення поверхневими водами, для чого слід передбачити спорудження глиняного "замка", відвідних канав та брукування біля каптажної споруди. Взимку камери утеплюють для захисту від промерзання такими самими матеріалами, як і шахтний колодязь.

Горловина каптажної камери з люком та кришкою повинна бути вища від поверхні землі не менше ніж на 0,8 м. Над камерою розміщують павільйон, а територію навколо неї огороджують. Огорожа повинна бути радіусом не менше ніж 2 м.

Для забезпечення можливості огляду, чистки та дезінфекції каптажу у стінці камери необхідно влаштовувати двері та люки, східці або скоби. Вхід до камери слід розміщувати не над водою, а віднести його у бік, щоб забруднення не потрапляли у воду. Двері та люки повинні бути влаштовані над поверхнею землі не менше ніж на 0,4 м та мати надійні замикаючі пристрої.

Для вентиляції каптажу джерела необхідно облаштовувати вентиляційні труби, виведені не менше ніж на 2 м вище поверхні землі, діаметром не менше ніж 100 мм з дефлектором чи ковпаком із сіткою.

Розміри і кількість стояків вентиляційної системи визначаються згідно з розрахунками у проектній документації.

Згідно пп.5.1-5.9 розділу V Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), періодичний контроль безпечності та якості питної води здійснюється власниками колодязів та каптажів джерел.

Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється за показниками згідно з додатками 1, 2 ДСанПіН 2.2.4-171-10, один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.

Власники колодязів чи каптажів джерел зобов'язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження (не менше двох з інтервалом відбору - 24 години) її безпечності та якості, що проводяться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби за показниками, наведеними у додатках 1, 2 ДСанПіН 2.2.4-171-10, після чого вноситься відмітка у Санітарний паспорт щодо продовження його дії.

У разі проведення цих робіт необхідно вживати заходів щодо уникнення додаткового забруднення питної води.

У тому разі, коли після чищення та дезінфекції колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На колодязі чи каптажі джерела слід вивісити інформаційну табличку "Вода для пиття не придатна" і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності.

У разі погіршення епідемічної ситуації в населеному пункті та небезпечної якості питної води за показниками епідемічної безпеки воду у колодязях чи каптажах джерел слід додатково знезаражувати.

Санацію шахтного колодязя слід проводити згідно з вимогами, наведеними у додатку 11 ДСанПіН 2.2.4-171-10.

У випадках, коли санація шахтного колодязя та знезараження води у ньому не призвели до покращення її якості, використовувати таку воду для питних потреб заборонено, на шахтному колодязі слід вивісити інформаційну табличку "Вода для пиття не придатна".

У разі виходу з ладу обладнання, різкого зменшення дебіту та небезпечності питної води власник колодязів чи каптажів джерел повинен вжити відповідних заходів щодо покращення водопостачання.

Після демонтажу наземного устаткування шахтних колодязів засипку (тампонаж) шахти слід здійснювати чистим ґрунтом, бажано глиною, з щільною утрамбовкою.

Над ліквідованою шахтою слід зробити насип висотою 0,2 - 0,3 м з урахуванням усадки ґрунтів.

Додаток 6

                                      до Державних санітарних норм
                                      та правил "Гігієнічні вимоги
                                      до води питної, призначеної
                                      для споживання людиною"
                                      (ДСанПіН 2.2.4-171-10)

САНІТАРНИЙ ПАСПОРТ

___________________________________________________
           (назва інженерної споруди нецентралізованого
                 питного водопостачання населення
               (бювет, колодязь чи каптаж джерела))

від "___" ____________ 20__ року N ___

Місцезнаходження споруди:

вулиця ________________________________ населений пункт _______________________
район _________________________________
область _______________________________

Загальні відомості:

1.1 власник ____________________________________________________;

1.2 кількість водокористувачів _________________________________;

1.3 дата введення в експлуатацію _______________________________;

1.4 дата останнього ремонту ____________________________________.

Технічні характеристики

2.1. Місце розташування водозабору:
глибина (м) ____________________________________________________;
водоносний горизонт ____________________________________________;
ємність чи об'єм камери накопичення (куб.м) _______________________;
дебіт (куб.м/добу) _______________________________________________

2.2. Влаштування бювету:
глибина статичного рівня води в свердловині ____________________;
зміна рівня води в свердловині протягом часу її експлуатації,
характер, величина та можлива причина ___________________________;
улаштування оголовка свердловини _______________________________;
тип розподільної колонки, наявність павільйону тощо ____________;
перелік обладнання та пристроїв, що використовуються, їх
характеристика __________________________________________________.

2.3. Влаштування шахтного колодязя:
наявність глиняного "замка" навколо колодязя, його розмір

відведення стоку від колодязя __________________________________;
огорожа ________________________________________________________;
навіс над колодязем ____________________________________________;
зруб колодязя, його висота _____________________________________;
матеріал стінок колодязя _______________________________________;
ремонтні скоби _________________________________________________;
ємність для забору води ________________________________________;
утеплення колодязя (матеріал) __________________________________.

2.4. Влаштування трубчастого колодязя (свердловини):
глибина постійного рівня води від поверхні ____________________;
зміна рівня води протягом часу експлуатаціїї, характер, величина
та можлива причина ______________________________________________;
матеріал стінок трубчастого колодязя, наявність фільтрів,
матеріал фільтра ________________________________________________;
улаштування оголовка ___________________________________________;
спосіб підйому води (електричним чи ручним насосом) ____________;
наявність глиняного "замка", водовідведення, підставки під
ємність тощо ____________________________________________________.

2.5. Влаштування каптажу джерела:
наявність глиняного "замка" навколо каптажу, його радіус____________
відведення стоку від каптажу ___________________________________;
огорожа каптажу ________________________________________________;
піддонник, кришка (люк) ________________________________________;
висота горловини каптажної споруди _____________________________;
матеріал стінок, дна камери накопичення ________________________;
технічний стан водорозбірної труби _____________________________;
переливна стіна у каптажній споруді ____________________________;
технічний стан переливної труби, водовідведення ________________;
ремонтні скоби, східці _________________________________________.

Санітарно-гігієнічна характеристика (на момент оформлення
Санітарного паспорта):

3.1. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата,
реагенти тощо) ___________________________________________________

3.2. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними
та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та
закладами державної санітарно-епідеміологічної служби (дата
виконання, оцінка, П.І.Б. виконавця, назва лабораторії)

_________________________________________________________________

3.3. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної
дезінфекції, досліджень води

Власник споруди Посадова особа державної
санітарно-епідеміологічної

________________ ____________ служби відповідної
(П.І.Б.) (підпис) адміністративної території

_______________________
(найменування закладу,

____________________________
(П.І.Б. посадової особи) (підпис)
)

М.П.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за утриманням
бювета, колодязя чи каптажу джерела (заповнюється щороку) 20__ рік

4.1. Загальні дані (внести зміни по кожному пункту) _____________

4.2. Технічна характеристика (внести зміни по кожному пункту)_____________

4.3. Санітарно-гігієнічна характеристика інженерної споруди:
4.3.1. Проведення ремонтних робіт, чистки (обсяг, дата) __________________
4.3.2. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата,
реагенти тощо) ___________________________________________________

4.3.3. Результати     лабораторних     досліджень     води     за
мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені
установами та закладами   державної   санітарно-епідеміологічної
служби (дата    виконання,   оцінка,   П.І.Б.   виконавця,   назва
лабораторії) ___________________________________________

4.3.4. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної
дезінфекції, досліджень води _____________________________________

Власник споруди Посадова особа державної
санітарно-епідеміологічної

________________ ____________ служби відповідної
(П.І.Б.) (підпис) адміністративної території

_______________________
(найменування закладу,

_________________________ ______________
П.І.Б. посадової особи) (підпис)

М.П.

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ»

Харківська районна філія