День Державного Гімну України: історія, значення та сучасність

6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», офіційно закріпивши музичну редакцію твору Михайла Вербицького та перший куплет із приспівом вірші Павла Чубинського як головний музичний символ держави.

Історичний шлях Гімну
Патріотичний вірш «Ще не вмерла Україна» був написаний у 1862 році Павлом Чубінським у Києві. Вже наступного року він з'явився на сторінках львівського часопису «Мета», а композитор Михайло Вербицький поклав його на музику, створивши хорову композицію. Перший твір прозвучав у 1865 році в Перемишлі під час заходів, присвячених пам'яті Тараса Шевченка.

Протягом століть ця пісня залишилася символом боротьби за свободу, а у ХХ столітті стала гімном Української Народної Республіки. Під час радянської окупації її виконання заборонялося, однак у 1991 році, після проголошення незалежності України, саме цей твір знову набув офіційного статусу.

Гімн як символ сучасної боротьби
Сьогодні, коли Україна бореться за свою незалежність та територіальну цілісність, слова Гімну мають особливе значення. Він звучить на передовій, у тилу, на міжнародних аренах та в серцях мільйонів українців по всьому світу.

У цей день ми вшановуємо не лише історію нашого Гімну, а й єдність, силу духу та віру в перемогу.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду!