ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ
Щороку в четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв голодоморів. У цей день увесь український народ низько схиляє голову в знак жалоби за мільйонними жертвами тих років.
Три голодомори, що їх зазнала Україна під час панування комуністичного режиму (у 1921–1923, 1932–1933 і в 1946– 1947 рр.), – це найжорстокіші заплановані злочини в історії людства.
Голодомор в Україні 1921–1923 рр. – масове знищення корінного українського населення з ознаками етнічної чистки через мор голодом головно у південних областях Української СРР, спричинене конфіскацією у селян і вивезенням хліба з УСРР.
Голодомор 1932–1933 рр. став найчорнішою сторінкою тривалої боротьби тоталітарного режиму СРСР проти визвольних змагань українського народу. Фактично голод охопив увесь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. Масштаб трагедії підтверджують цифри: у пік голоду в Україні щохвилини вмирало 17 людей, 1 тисяча – кожної години, майже 25 тисяч – щодня.
За різними оцінками, кількість жертв Голодомору 1932–1933 років коливається від 3 до 7 мільйонів осіб. Деякі дослідники називають і більші цифри.
Третій голодомор, який влаштувала російсько-комуністична диктатура 1946–1947 рр., був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам в соціалістичному таборі.
Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу у 2006-му році. Наразі парламенти близько трьох десятків країн визнали його геноцидом. На міждержавному рівні Голодомор актом геноциду вже визнали Європейський парламент, Парламентська Асамблея Ради Європи, Балтійська асамблея.
Сталін у XX столітті та Путін у XXI вдалися до геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, посилив терор. Путін застосовував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ. Складовими геноцидної політики РФ проти України стали терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).
В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932–1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору.
Сьогодні демократичний світ висловлює підтримку Україні. Сили безпеки та оборони України героїчно протистоять ворогові. І кожен із нас, пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, всі сили повинен спрямувати на підтримку наших захисників.
Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору цього року проходить під гаслом «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».
Про сталінський геноцид українців дізнається дедалі більше людей в інших країнах світу. Знання про Голодомор в Україні 1932–1933 років допомагає людям у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни та геноцидних практик, які її супроводжують. Пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.
Український інститут національної пам’яті